Втекти від ведмедя не вийде: зоодослідники пояснили, що треба робити при зустрічі

Намагатися втекти від ведмедя під час зустрічі в дикій природі — погана ідея. Навіть великі й на перший погляд незграбні ведмеді на короткій дистанції здатні бігти значно швидше за людину, а втеча може спровокувати тварину на переслідування.

Швидкість залежить від виду, однак навіть відносно повільні ведмеді здатні наздогнати людину. Наприклад, велика панда може розганятися приблизно до 20 миль на годину, тобто близько 32 км/год.

Очковий ведмідь, який мешкає в Андах Південної Америки, здатний розвивати близько 30 миль на годину, або 48 км/год. Приблизно так само швидко можуть бігати малайські ведмеді.

Американські чорні ведмеді здатні розганятися до 30–35 миль на годину, тобто приблизно 48–56 км/год. Попри назву, їхнє хутро не обов’язково чорне, що важливо враховувати під час зустрічі.

Одними з найшвидших є бурі ведмеді. На короткій дистанції вони можуть розвивати до 35–40 миль на годину — приблизно 56–64 км/год.

Ведмеді кодіаки, які живуть на однойменному архіпелазі біля Аляски та вирізняються величезними розмірами, також можуть бігти зі швидкістю близько 35 миль на годину. Бурі ведмеді японського острова Хоккайдо здатні розганятися приблизно до 30–35 миль на годину.

Гімалайські ведмеді та ведмеді-губачі можуть досягати приблизно 25–30 миль на годину. При цьому губачі мають репутацію агресивних тварин і можуть несподівано реагувати на наближення людини.

Білий ведмідь здатний бігти зі швидкістю близько 25 миль на годину. Особливу небезпеку він становить через те, що за певних обставин може розглядати людину як потенційну здобич.

Видання також наводить випадок, коли білий ведмідь у канадському Черчиллі нібито розігнався до 40 миль на годину, або приблизно 64 км/год. Більшість ведмедів не здатні довго підтримувати максимальну швидкість, але розраховувати на це людині не слід.

Тому головна рекомендація при несподіваній зустрічі — не бігти. Втеча може спровокувати переслідування, а перевага ведмедя у швидкості залишає людині мало шансів відірватися від нього.

Якщо тварина демонструє занепокоєння або робить випад у ваш бік, фахівці радять зберігати спокій та повільно відступати. При цьому можна говорити рівним і достатньо гучним голосом, даючи тварині зрозуміти, що перед нею людина.

Ознаками сильного збудження можуть бути пихкання, клацання зубами, позіхання та удари передніми лапами по землі. У такій ситуації особливо важливо не робити різких рухів і не намагатися втекти.

Існує популярне англомовне “правило трьох ведмедів”: під час нападу бурого радять прикинутися мертвим, чорному — чинити опір, а зустріч із білим вважають особливо небезпечною. Однак фахівці застерігають від сліпого використання цієї формули.

Орієнтуватися лише на колір хутра не можна. Чорний ведмідь може мати коричневе забарвлення, тоді як гризлі іноді виглядає дуже темним, тому значення мають вид тварини, обставини зустрічі та її поведінка.

Якщо ведмідь лише попереджає людину і не переходить до нападу, найкращою тактикою залишається спокійний відступ. А конкретні дії у разі справжньої атаки вже залежать від виду ведмедя та характеру його поведінки.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover