Німеччина вперше прямо звинуватила Москву в теракті на своїй території та оголосила про низку заходів
Після майже місячної паузи, яку пояснювали необхідністю завершити слідчі дії, Німеччина все ж пішла на рішучий крок: уперше після Другої світової війни прямо звинуватила Москву в спробі здійснити теракт на своїй території — атаці з використанням безпілотника в аеропорту Лейпцига.
Німеччину підтримали країни Євросоюзу, низка європейських політиків, а також генеральний секретар НАТО.
У відповідь на дії Москви Берлін оголосив про закриття останнього російського консульства в Бонні, Російського дому науки та культури в Берліні, а також про низку інших заходів.
У Москві вже пообіцяли відповісти дзеркально.
Західні медіа, наголошуючи на безпрецедентності такого дипломатичного демаршу та наступних кроків Берліна, звертають увагу: для серйозного політико-дипломатичного загострення Німеччині знадобиться підтримка інших країн Європи та НАТО.
За останніми даними, Берлін має намір винести питання російських диверсій на території Німеччини на розгляд Ради НАТО. Результат обговорення у вищому постійному політичному органі Альянсу покаже, наскільки далеко союзники готові зайти в підтримці Німеччини.
Є ще Сполучені Штати та Дональд Трамп із їхньою, м’яко кажучи, останнім часом важко передбачуваною політикою.
Характерно, що на момент написання цього матеріалу Вашингтон ніяк не прокоментував ані спробу теракту, ані заходи, оголошені Німеччиною.
Спільна пресконференція очільників МВС і МЗС Німеччини
Отже, Німеччина вперше прямо звинуватила Росію у спробі атаки дроном на аеропорт Лейпцига, повідомило видання The Guardian.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт на спеціальній пресконференції заявив, що «засоби, використані для здійснення акту» саботажу в Лейпцигу, «відомі з інших гібридних операцій, які проводить Росія, та її війни проти України».
Він наголосив, що «спроба нападу на аеропорт Лейпцига 4 серпня відповідає усталеній схемі російських гібридних операцій у Європі».
Міністр прямо заявив: «Уряд Німеччини, отже, доходить висновку, що Росія несе відповідальність за гібридну атаку в Лейпцигу 4 серпня».
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль на спільній із Добріндтом пресконференції заявив, що дії Росії «вписуються в довгу вервечку спроб дестабілізації, дезінформації, погроз, саботажу та агресії, спрямованих проти Європи».
«Німеччина не є винятком», — заявив глава МЗС.
За його словами, у відповідь на напад у Лейпцигу буде закрито російське генеральне консульство в Бонні та Російський дім науки і культури в Берліні.
Російського посла викликали до МЗС Німеччини, щоб офіційно повідомити йому про ці рішення.
Берлін також домагатиметься посилення санкцій проти Росії, жорсткішого контролю за в’їздом російських громадян і подальшого тиску на так званий тіньовий флот.
«Таємниці слідства»
Наразі розслідування ведуть щодо двох підозрюваних.
Одне зі сховищ розташовувалося під мостом, у густому підліску, неподалік місця, де гніздяться лелеки. Саме воно, як вважають слідчі, могло відіграти важливу роль у підготовці нападу, який лише дивом не призвів до катастрофи в Німеччині.
Місце розташоване за кілька кілометрів від аеропорту Лейпциг/Галле, у заплаві річки. Яму у вологому ґрунті, схоже, навмисно викопали як схованку.
Слідчі вважають, що це було одне зі сховищ злочинців, які ввечері 4 серпня спробували здійснити напад, безпрецедентний для новітньої історії країни.
Схованка біля мосту могла слугувати тимчасовим місцем зберігання вибухівки та компонентів безпілотника. Коли її знайшли, отвір був накритий плитою, а під нею лежали залишки кабелю.
Ретельна підготовка, можливе спільне планування та досконале знання місцевості, необхідне для облаштування такого сховку, — усе це свідчить про надзвичайно професійно підготовлену операцію.
Настільки професійну, що за нею, на думку слідчих, могла стояти спецслужба.
Імовірно, керування дроном, який атакував український Ан-124, здійснювалося через ретрансляційну станцію, встановлену зловмисниками в селі Курсдорф.
Вона була стратегічно розміщена між північною та південною злітно-посадковими смугами аеропорту. Там слідчі виявили прикріплену до дерева антенну систему з дальністю дії понад 10 кілометрів. За всіма ознаками, вона використовувалася для ретрансляції відеосигналу з безпілотника.
Сам дрон був виготовлений на замовлення і професійно зібраний, хоча коштував, судячи з усього, недорого.
За інформацією Die Zeit, слідчі оцінюють вартість його компонентів лише в кілька сотень євро. Базова модель, імовірно, навіть продається як комплект для самостійного складання. Передбачається, що зловмисники використали 3D-принтер, щоб виготовити кріплення, за допомогою якого до безпілотника приєднали вибухівку в бляшаній ємності.
Хоча розслідування ще далеко від завершення, слід веде до Москви.
На це вказують конфігурація безпілотника, тип вибухівки та спосіб її підриву. Слідчі припускають, що підготовку нападу — технологічну частину та взаємодію окремих елементів — забезпечували професіонали. Безпосереднє виконання, однак, могли доручити так званим агентам нижчої ланки.
Слідчі вважають, що виконавців було кілька.
За інформацією Die Zeit, розслідування ведеться щодо двох підозрюваних. Виявлені сліди ДНК ведуть до Литви, Фінляндії та Польщі. Усі особи, яких пов’язують із нападом, багато подорожували.
Канцлер Фрідріх Мерц і глава МВС Александер Добріндт ще із середини серпня знали, що за нападом, імовірно, стоять російські агенти.
Вони отримали інформацію від іноземної розвідки, яка вказувала на можливих виконавців та їхні зв’язки з російськими спецслужбами.
Водночас влада Німеччини не хоче надмірно загострювати конфлікт.
Саме тому Рада національної безпеки відхилила ідею застосувати статтю 4 Північноатлантичного договору — механізм консультацій, за яким країна-член НАТО може скликати союзників для обговорення загрози своїй безпеці. З цієї ж причини заходи у відповідь представив не сам канцлер, а двоє його міністрів.
Ці кроки відчутні, але не надмірно жорсткі.
Уряд Німеччини закриває генеральне консульство Росії в Бонні, розриває угоду щодо діяльності «Русского дома» в Берліні та посилює в’їзний контроль для громадян Росії.
Відповідь Берліна має надіслати два сигнали.
Перший адресований Москві: ми знаємо, хто стоїть за нападом, ми не відступимо й продовжимо підтримувати Україну.
Другий — німецькому суспільству: винні не уникнуть відповідальності, а обставини нападу будуть розслідувані.
Медіа про заходи Німеччини у відповідь
«Ми не перебуваємо в стані війни [з Росією], але щодня стаємо мішенню для гібридних бойових дій», — заявив глава МВС.
За його словами, використані методи вже відомі за іншими російськими гібридними операціями.
Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль оголосив такі заходи:
▪️ генеральне консульство Росії в Бонні закриють 18 вересня;
▪️ угоду щодо «Русского дома» в Берліні буде розірвано;
▪️ контроль за в’їздом громадян Росії посилять;
▪️ російського посла викликали до МЗС;
▪️ тиск на російський «тіньовий флот» буде посилено.
Видання цитує міністра внутрішніх справ Александера Добріндта, який заявив, що результати поліцейського розслідування, характер атак та дані розвідки «чітко вказують на причетність Росії до спланованих, здійснених і зірваних гібридних операцій».
«Наші органи безпеки вже певний час фіксують високий рівень загрози гібридних атак у Німеччині та сусідніх європейських країнах, — пояснив Добріндт. — Ці атаки націлені на критичну інфраструктуру, оборонні підприємства та служби, які підтримують Україну».
За словами очільника МВС, гібридні атаки відбуваються за повторюваними схемами: «Вони неодноразово включають шпигунство, саботаж, проникнення, дезінформацію та підготовку атак».
Добріндт заявив, що під час спроби нападу на аеропорт Лейпцига були використані «інструменти, такі як конфігурація безпілотника, різні компоненти, вибухівка та техніка детонації», які «відомі нам з інших гібридних операцій Росії та її війни проти України».
«Технології, виявлені на місці, та взаємодію окремих елементів слід охарактеризувати як професійні, що свідчить про високий рівень технічної компетентності та значні організаційні зусилля під час планування та здійснення нападу», — наголосив Добріндт.
Водночас безпосереднє виконання, за його словами, було справою рук «агентів нижчої ланки».
Оголошуючи про закриття генерального консульства Росії в Бонні 18 вересня, припинення діяльності «Русского дома» в Берліні та виклик російського посла, міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив: «Наше послання російському керівництву чітке: ми не дозволимо російським атакам розколоти чи залякати нашу соціальну єдність».
Видання наголошує, що йдеться про рідкісне публічне покладання відповідальності на Росію за дедалі ширшу кампанію проникнень і диверсій на території НАТО.
Інцидент із безпілотником став серйозною ескалацією того, що європейські експерти з безпеки та військові описують як російські розвідувально-диверсійні операції проти об’єктів НАТО.
Якби атака призвела до вибуху в глибині території Німеччини, це могло б бути розцінено як акт війни.
Саме рішення Німеччини публічно покласти відповідальність на Росію також є незвичним.
Попри дедалі частіші спроби диверсій, вторгнення дронів та кібератаки на критичну інфраструктуру, країни НАТО зазвичай утримувалися від прямих звинувачень Кремля.
Європейські уряди побоюються неконтрольованого загострення протистояння з Москвою.
Однак дії Берліна свідчать про зростання готовності прямо називати Росію відповідальною за такі напади.
Реакція НАТО, ЄС та європейських лідерів
НАТО заявило про «повну солідарність» із Німеччиною після російської гібридної атаки в Лейпцигу.
«Докази очевидні. Я вітаю контрзаходи, оголошені Німеччиною», — написав генеральний секретар НАТО на платформі X, коментуючи рішення Берліна покласти відповідальність за атаку на Росію.
Марк Рютте додав, що «НАТО продовжуватиме зміцнювати здатність стримувати та захищати всіх союзників від будь-якої загрози, включно зі зловмисними діями, подібними до тих, що спостерігалися в Лейпцигу та інших місцях у межах Альянсу».
«Спроби Росії залякати нас, підірвати нашу єдність і нашу готовність підтримати Україну марні й зазнають поразки. Наша підтримка України непохитна, як і наша непохитна відданість колективній обороні НАТО», — підсумував Рютте.
Міністри ЄС обговорять подальші дії проти Росії, зазначає The Guardian.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтримав заяву Німеччини й повідомив, що глави МЗС країн ЄС обговорять подальші кроки на зустрічі в Ірландії сьогодні ввечері та завтра.
«Польща цілком підтримує кожного союзника, який зазнав нападок з боку Росії під час гібридної війни. У цьому випадку — повна солідарність із Німеччиною. З нетерпінням чекаю на обговорення колективних контрзаходів на зустрічі в Ірландії», — заявив Сікорський.
«Ми знаємо російську тактику», — цитує The Guardian президента Фінляндії Александера Стубба, який наголосив, що Москва «не досягне успіху».
«Фінляндія висловлює повну солідарність зі своїм союзником Німеччиною після гібридної атаки Росії в Лейпцигу.
Ми знаємо російську тактику. Вона намагається залякати нас, підірвати нашу рішучість і готовність підтримувати Україну в її захисті від російського вторгнення. У неї це не вийде.
Ми залишатимемося єдиними та стримуватимемо будь-які спроби посягання на нашу свободу та безпеку.
Як показують жорсткі заходи, оголошені німецьким урядом, будь-які дії проти будь-кого з нас отримають чітку відповідь.
Наша відданість підтримці України в її захисті від російської агресії залишається непохитною.
Я й надалі перебуваю в тісному контакті з канцлером Мерцом та іншими союзниками», — заявив Александер Стубб.
Кілька інших лідерів ЄС також оприлюднили заяви, які значною мірою повторюють одна одну, пише The Guardian.
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що головуватиме на засіданні Ради національної безпеки, де обговорять реакцію Стокгольма на інцидент.
«Ми єдині й продовжуватимемо захищати нашого союзника та сусіда», — заявив він.
Президент Литви Ґітанас Науседа також повідомив, що запевнив канцлера Мерца в «повній солідарності» Вільнюса.
«Жорсткі заходи, вжиті німецьким урядом, показують: гібридні дії проти будь-кого з нас отримають чітку відповідь. Кожен, хто нападає на нас, заплатить за це», — заявив він.
«ЄС висловлює повну солідарність із Німеччиною після атаки з боку Росії», — написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після розмови з канцлером Фрідріхом Мерцом.
«Послання чітке: гібридні атаки не залишаться без відповіді», — додала вона, запевнивши, що європейці залишатимуться «єдиними» перед обличчям «російської агресії».
«Росія прагне посіяти недовіру та страх у наших суспільствах. Але їй це не вдасться», — продовжила фон дер Ляєн, підтвердивши підтримку України з боку ЄС «стільки, скільки буде потрібно».
Голова Єврокомісії також обговорить гібридну загрозу з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Міністри закордонних справ ЄС на зустрічі під головуванням Ірландії також готуватимуть нові санкції проти осіб, відповідальних за російську дестабілізаційну діяльність.
«Росія не виграє цю війну», — так польський прем’єр Дональд Туск прокоментував рішення Німеччини визнати Росію відповідальною за атаку в Лейпцигу.
«Польща, країни Балтії, Румунія, а тепер і Німеччина. Росія нагнітає напруженість у всьому регіоні. Нас не залякати, і наша відповідь полягатиме в нашій незмінній підтримці України та повній координації дій держав НАТО проти агресора. Росія не виграє цю війну», — написав Туск на платформі X.
Реакція Москви
Москва «реагуватиме на всі антиросійські дії», заявило російське Міністерство закордонних справ, повідомляє The Guardian.
МЗС Росії заявило агентству «Інтерфакс», що Москва «відповість на всі антиросійські дії» після того, як Німеччина публічно звинуватила її в атаці безпілотника в Лейпцигу минулого місяця.
Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила ТАСС, що Німеччина отримає «гідну відповідь». За її словами, Берлін пішов на загострення відносин під «абсолютно надуманим і притягнутим за вуха приводом».
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Німеччина рухається шляхом подальшої ескалації.
Путін також відкинув звинувачення Німеччини в причетності Росії до інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига, пов’язавши їх із «кризою у внутрішній політиці Берліна».
«Щодо дій німецької влади — це насамперед пов’язано з внутрішньополітичними процесами. Підприємства закриваються, робочі місця. Пояснити це можна одним — протистоянням агресивній Росії. А де докази?» — сказав Путін.
Коментатори тим часом прогнозують, якою може бути відповідь Москви.
Найочевиднішим кроком німецькі ЗМІ називають закриття Goethe-Institut у Росії. «Русский дом» і німецькі культурні інституції працюють на підставі угоди 2011 року.
Ще один імовірний варіант — закриття останнього німецького генерального консульства в Санкт-Петербурзі.
Поки не до кінця зрозуміло, чим Москва може відповісти на посилення в’їзного контролю для росіян і збільшення тиску на тіньовий флот. Відомо, що 12 серпня Путін пригрозив затримувати або захоплювати європейські судна у відповідь на вилучення російських.
Німеччині потрібна сильна міжнародна підтримка
Видання нагадує раніше дану Мерцом обіцянку: «Федеральний уряд змусить заплатити організаторів гібридних атак».
Що жорсткішою буде відповідь, то менше в Німеччини можливостей діяти самотужки. Сам Мерц заявив у неділю, що Берлін узгоджує подальші кроки з ЄС і НАТО.
Серед можливих варіантів — консультації відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору, нові санкції проти російської оборонної промисловості або ще жорсткіші заходи проти «тіньового флоту».
Однак санкції ЄС потребують згоди всіх 27 держав-членів, а навіть останній пакет санкцій ледь не провалився через опір Греції. Водночас Німеччина могла б збільшити військову допомогу Україні.
У випадку гібридних атак невизначеність щодо винуватця сама є частиною методу. Саме тому федеральний уряд прагне зробити свої звинувачення максимально переконливими.
Берліну потрібно чітко пояснити, хто стояв за нападом, і водночас запропонувати достатньо сильну відповідь. При цьому Німеччина не зацікавлена в неконтрольованій ескалації конфлікту з Росією.
Після спроби теракту в аеропорту Лейпцига уряд Німеччини різко посилює дипломатичну позицію щодо Росії.
Берлін вирішив порушити це питання перед вищим постійним політичним органом військового альянсу.
За інформацією Bild із джерел в уряді, посол Німеччини при НАТО вже в середу офіційно порушить питання російських гібридних атак на засіданні Північноатлантичної ради. Берлін використає зустріч послів НАТО в Брюсселі, щоб представити союзникам докази причетності Росії до планування атаки з використанням безпілотника.
За інформацією з дипломатичних кіл, ключові європейські союзники — Франція та Велика Британія — вже запевнили Німеччину в повній підтримці подальших каральних заходів.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також демонстративно підтримав німецьку ініціативу й закликав Альянс до єдиної відповіді на гібридну загрозу з боку Москви.
За інформацією з канцелярії канцлера, Фрідріх Мерц розцінив спробу атаки дроном у Лейпцигу як серйозну ескалацію та переломний момент, який міг завершитися катастрофою. Він переконаний, що країна має «готуватися до подальших гібридних атак».
Берлін має намір перевести конфлікт навколо російських диверсій на трансатлантичний рівень. Скоординовані дії Альянсу проти російського тіньового флоту та інші заходи можуть стати наступним кроком.
Але зазначимо від себе: на момент написання цього матеріалу реакції Вашингтона досі не було, і тут можливі «несподіванки».
Очевидно, до цієї теми ще доведеться повернутися.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
