У Сибіру знайшли невідому тварину льодовикового періоду: її ДНК здивувала вчених

У Денисовій печері на Алтаї вчені виявили рештки раніше невідомого великого ссавця, який жив у Сибіру одночасно з мамонтами та шерстистими носорогами. Генетичний аналіз показав, що тварина була близькою родичкою сучасних яків, але належала до окремої еволюційної лінії, яка виникла приблизно 400 тисяч років тому.

Незвичайне відкриття зробили завдяки дослідженню стародавньої ДНК, збереженої в уламках кісток. Рештки були настільки фрагментарними, що визначити вид тварини за їхньою формою виявилося неможливо.

Науковці дослідили загалом 20 кісткових фрагментів, із яких 14 знайшли безпосередньо в Денисовій печері. Ще шість зразків походили з інших місць археологічних знахідок у регіоні.

Вік досліджених решток охоплює величезний проміжок часу. Найдавніші кістки датуються приблизно 250–200 тисячами років тому, тоді як наймолодшим близько 27 тисяч років.

Попри поганий стан збереження зразків, ученим вдалося відновити 20 стародавніх геномів. Порівняння генетичних послідовностей показало, що досліджувана тварина належала до парнокопитних, але не збігалася з жодним відомим сучасним або вимерлим видом.

Найближчими родичами загадкового ссавця виявилися яки. Водночас генетичні відмінності були достатньо значними, щоб дослідники припустили існування окремої еволюційної лінії.

Попередньо невідому тварину назвали «Як X». За результатами аналізу, її предки відокремилися від еволюційної лінії сучасних яків приблизно 400 тисяч років тому.

Однак офіційної наукової назви ссавець поки не отримав. Для формального опису нового виду необхідні додаткові докази, оскільки самих генетичних даних недостатньо.

Дослідники припускають, що зовні «Як X» міг нагадувати сучасного яка більше, ніж зубра. Проте точні розміри тіла, особливості шерсті та форма рогів залишаються невідомими через відсутність достатньо добре збережених решток.

Сучасні яки мають масивну статуру, довгу густу шерсть і великі роги. Найбільші самці можуть досягати ваги приблизно однієї тонни, але чи був давній родич настільки ж великим, поки встановити неможливо.

У льодовиковий період територію значної частини Сибіру вкривали великі трав’янисті рівнини, відомі як мамонтовий степ. Ця екосистема забезпечувала їжею численних великих травоїдних тварин.

Поруч із «Яком X» жили степові зубри, тури, шерстисті мамонти, шерстисті носороги та давні коні. Серед великих хижаків, які населяли цей регіон, були печерні гієни та бурі ведмеді.

Генетичні дані дозволили науковцям не лише встановити спорідненість невідомої тварини, а й приблизно реконструювати зміни чисельності її популяції. З’ясувалося, що цей ссавець міг пережити суттєве скорочення чисельності задовго до остаточного зникнення.

За оцінками дослідників, популяція «Яка X» почала зменшуватися під час кліматичного потепління приблизно 120 тисяч років тому. Зміна природних умов могла вплинути на доступність звичних місць існування та кормових ресурсів.

Водночас тварина продовжувала існувати після цього кліматичного епізоду, про що свідчать молодші генетичні зразки. Точну дату її остаточного вимирання вчені поки не встановили.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover