Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Дослідники виявили у клинописних табличках згадки про трьох невідомих раніше ассирійських царів. Відкриття змінило уявлення про династію, яка понад сто років вважалася повністю вивченою.
Ассиріологи Александр Йоханнес Едмондс із Мюнстерського університету та Еккарт Фрам із Єльського університету дослідили клинописні документи й знайшли згадки про трьох правителів Новоассирійського царства, яке існувало приблизно у 1000–609 роках до нашої ери.
За словами Фрама, дослідники не очікували знайти нових царів у періоді, де родовід монархів уже вважався сформованим. Однак імена трьох правителів збереглися у погано збережених табличках, які раніше вже публікували, але не змогли правильно розшифрувати.
Усі троє царів мали схожу долю. Вони правили в столиці Ассирії Ашшурі, перебували при владі менш як два роки, ймовірно, мали підтримку частини еліти, але зрештою були повалені. Після цього їхні імена частково прибрали з офіційних історичних записів.
Першим виявленим правителем став Тиглат-пилесер, який перебував на троні у 763–762 роках до нашої ери. Його існування вдалося встановити завдяки табличці, опублікованій ще 125 років тому. У ній згадувалося надання царських земель і було вказане ім’я цього правителя.
Раніше його правління помилково пов’язували з Тиглат-пилесером III, який жив значно пізніше. Причиною стала традиція ассирійських царів брати імена відомих попередників.
Інші джерела свідчать, що цей період був складним для Ассирії: країну охопили повстання, чума та несприятливе затемнення. Після цього трон зайняв племінник Тиглат-пилесера — Ашшур-дана III, який певний час правив паралельно.
Другого нового царя дослідники назвали Шальманасером. Він правив у 747–745 роках до нашої ери. Після його відкриття вчені переглянули інші історичні джерела, зокрема кам’яну стелу, знайдену в Іраку у 1894 році.
На ній спочатку було ім’я Шальманасера, однак пізніше його замінили на ім’я наступника — Тиглат-пилесера III. Його коротке правління припало на період політичних криз, внутрішніх конфліктів і нападів кочових племен.
Третім відкритим царем став Ашшур-убалліт, який правив у 913–912 роках до нашої ери. Вчені вважають, що після повалення його не просто усунули від влади, а намагалися стерти пам’ять про нього.
В одній із табличок згадується, що Ашшур-убалліт фінансував відновлення ритуальної посудини для напою, який використовували під час церемоній на честь головного ассирійського божества Ашшура.
Ймовірно, його зображення або пам’ятник пізніше знищили: статую могли позбавити голови, рук і царських символів, а матеріал використали для створення нового монумента на честь узурпатора.
Відкриття показує, що історія Ассирійської імперії могла бути значно складнішою та жорстокішою, ніж свідчили офіційні списки царів. Частину правителів могли навмисно викреслювати з пам’яті після боротьби за владу.
