Песець пірнає головою в сніг за здобиччю: як маленький хижак виживає в Арктиці

Песець важить усього близько 3–4 кг, але належить до найкраще пристосованих до холоду ссавців Арктики. Під час полювання він може високо підстрибувати й буквально пірнати головою в сніг, намагаючись дістатися до лемінгів.

Песці мешкають у циркумполярній Арктиці, альпійській тундрі та на узбережжях островів. Без хвоста довжина їхнього тіла становить приблизно 50–75 см, а пухнастий хвіст додає ще 25–42 см.

Одне з головних пристосувань до суворого клімату — густе хутро, яке змінюється залежно від сезону. Влітку воно стає рідшим і темнішим, а взимку густішає та допомагає тварині маскуватися на снігу.

Більшість песців узимку мають біле хутро, однак існує й так звана синя форма. В Ісландії, де на неї припадає близько 65–70% місцевої популяції, хутро змінюється від шоколадного відтінку влітку до синювато-коричневого взимку.

Песець є єдиним представником родини псових, у якого хутро росте навіть на подушечках лап. Це допомагає краще зберігати тепло й пересуватися засніженими поверхнями.

Під час сну тварина згортається в клубок і накриває себе хвостом, використовуючи його як природну ковдру. Такий спосіб допомагає зменшувати втрати тепла.

Раціон песців залежить від місцевості. В Ісландії вони їдять падло, морських птахів, польових мишей і ягоди, тоді як на інших територіях важливою здобиччю стають лемінги.

Щоб дістати гризуна під снігом, песець прислухається до рухів здобичі, підстрибує вгору і різко пірнає головою вниз. Така техніка дозволяє пробивати верхній шар снігу й діставатися до нір.

Песці також охоче харчуються тушами тюленів, китів, північних оленів або овець. Восени вони можуть їсти дозрілу водяницю та запасати частину їжі на періоди нестачі.

Шлюбний сезон у песців триває приблизно з лютого до травня. Вагітність становить 51–54 дні, а в одному виводку може бути до 15 цуценят.

🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover